Перетворення якостей у сили

Впродовж віків в усіх культурах й традиціях існує уявлення про Бога як Всемогутнього Авторитета. Однак кожен інтерпретував це по-своєму. Дехто вірив у грізного Бога, який карає за гріхи, вириваючи зуб за зубом. Це дуже сильно відрізняється від сприйняття Бога через медитацію – як милосердного Отця, або як Вчителя, який передає абсолютну мудрість, або як Того, хто повен смирення, хто вільний від гордині та претензій.

Душа відчуває, що Бог дійсно Всемогутній Авторитет, Джерело всіх сил. Коли ми медитуємо й подумки з`єднуємося з Всевишнім, ми досягаємо істинного стану, в якому всі якості – спокій, любов, мудрість та щастя – об`єднуються й наповнюють нас силою.

Коли я починаю спілкуватись з Богом та Його якості починають впливати на мене, я почуваю себе оновленим. Але на ще більш глибокому рівні я відчуваю, що в мене проникає енергія Істини і стає тією позитивною силою, яка подолає негативні риси не тільки в мені, але й в інших – так що ті, хто зв`язаний зі мною, можуть легко відчути свою власну істину. Ця позитивна енергія також поширюється на моє фізичне оточення, перетворюючи атмосферу довкола мене.

Можна провести цікаву паралель з тим, як у фізиці розрізняють енергію й силу. Енергія визначається як здатність або потенціал до виконання роботи, де робота означає «приведення в рух». Сила визначається як інтенсивність виконання роботи.

Так само ми можемо розглядати свою духовну енергію як здатність відчувати первинні якості душі. Ми всі маємо цю здатність, але до різного ступеня.

Духовна сила – це те, наскільки ми «приводимо в рух» ці якості в своїх взаємостосунках. Ми здатні справляти позитивний вплив завдяки силі зберігати свій первинний стан у різноманітних випробуваннях. Коли ми діємо й взаємодіємо, нам надається можливість застосувати ту силу, яку ми надбали.

Якості Бога, які ми відчуваємо в медитації, - це також первинні якості душі, але для того щоб вони були виявлені повною мірою, абсолютно необхідний зв`язок з Богом. Насправді, Богу теж потрібний зв`язок з нами, незважаючи на те, що у Нього ці якості проявлені найвищою мірою. Наповнюючи нас Своєю силою, Він відновлює Істину в світі.

Сила відсторонюватись

Можна виділити вісім основних духовних сил, які надзвичайно важливі в повсякденному житті. В Раджа-Йозі вони означуються наступним чином: сила відсторонюватись, сила збиратись, сила прийняття, сила терпимості, сила розрізнення, сила прийняття рішень, сила протистояти, сила співпрацювати.

Ціль Раджа-Йоги – зробити характер настільки сильним, щоб легко впоратись з тими ситуаціями, в яких раніше ми могли терпіти поразку. Тому сила відсторонюватись не означає втечу від життя. Сила відсторонюватись – це здатність знаходить всередині себе безпечний простір, навіть перебуваючи серед бурного потоку життя.

Для ілюстрації цієї сили використовують образ черепахи. Ледь почувши небезпеку, черепаха миттєво ховається під панцир, який вона носить з собою всюди. Так само, коли ми стикаємось з негативністю або відкритою ворожістю, велика сила полягає в тому, щоб стати інтровертним, хоч на мить, для того щоб відчути свій внутрішній спокій. Таким чином я не просто опиняюсь під захистом, але й набуваю стабільності, яка захищає мене від ворожої реакції з мого боку.

Якщо ж я надто відкритий до навколишнього світу, то стріли негативності, які літають навколо, можуть легко влучити в мене й проникнути всередину, з-за чого я можу вийти зі свого істинного стану. Тоді слова й дії інших легко впливають на мене, і я починаю реагувати. З-за цього накопичується стрес, кінець кінцем людина внутрішньо вигорає і думає, що єдиний вихід – це віддалитись від усіх справ.

Але я не хочу реагувати. Я хочу діяти розумно й ефективно. Я зможу досягти такого стану, якщо розвину в собі звичку моментально відсторонюватись в небезпечних ситуаціях. Перемикаючись на свій внутрішній стан, я згадую про свій зв`язок з Божественним Джерелом, Джерелом Любові, яке наповнює мене спокоєм, мудрістю й чистими почуттями. Це як вправа: я занурююсь всередину, потім піднімаюсь вгору, і тільки потім дивлюсь навкруги. Якщо я буду знову й знову виконувати цю вправу впродовж дня, не тільки в момент небезпеки, але регулярно, я буду рухатись вперед, зберігаючи стабільний та сильний стан.

Щоб розвинути в собі силу відсторонюватись, мені треба навчитись високо цінити інтровертність. Якщо бути надто екстравертним, то можна попасти у пастку зовнішніх обставин та не зуміти в потрібний момент виявити силу відсторонюватись.

Сила збиратись

На духовному шляху мандрівника чекають чудові пригоди. Мені треба зробити правильний вибір, що взяти з собою.

Що означає «упаковувати»? В духовному сенсі це здатність засвоювати уроки теперішнього та йти далі вперед, залишаючи минуле в минулому. Це значить, що в своє теперішнє і майбутнє я не буду переносити тягар минулого, я буду легко йти з дня в день, тримаючи при собі тільки найбільш цінне та необхідне. Таким чином я буду одержувати більше радості від подорожі та рухатись швидше у вибраному напрямку.

В моїх взаємостосунках з оточенням з`явиться більше легкості. Сила збиратись наповнює кожну взаємодію з іншою людиною свіжістю та новизною, не дозволяючи колишньому неприємному досвіду впливати на моє внутрішнє ставлення та поведінку.

Якщо я ношу з собою емоційний та інтелектуальний вантаж з минулого і переношу все це в своє теперішнє спілкування з людиною, тим самим я не даю їй можливості вільно виражати себе: моє ставлення забарвлює її моїм минулим досвідом. Дуже важливо навчитись «переробляти» минуле і вчитись на своєму досвіді, але потім ставити крапку – так щоб минуле не заважало мені бачити теперішнє.

Медитація вчить ставити крапку на негативних і пустих думках. В міру того як розвивається звичка спостерігати за собою, вже не треба багато часу, щоб зрозуміти, як негативні думки та почуття буквально перекреслюють і зводять нанівець мою головну ціль – повернення до своєї первинної природи. Негативне ставлення розряджає батарейку душі швидше, ніж щось інше.

На духовному шляху навіть пусті думки, з-за яких витрачається дорогоцінна ментальна енергія, вважаються завадою. Постійне прокручування в своєму розумі тої самої сцени – це приклад пустої витрати, яка позбавляє мене концентрації та емоційної стабільності, необхідної для того щоб рухатись вперед. Іноді ми зупиняємось в таких ментальних канавах, подібно до зіпсованої платівки, і навіть не усвідомлюємо, що з нами відбувається.

Сила збиратись дозволяє розпізнати, яку шкоду можуть спричинити такі пусті витрати, і покласти цьому край. Коли я нагадую собі, що я душа, у якої є зв`язок з Богом, голка мого інтелекту піднімається, і я можу, діставшись з «ями минулого», повністю повернутись в теперішнє.

Також я вчусь вибірково ставитись до свого минулого досвіду – що пам`ятати, а що забувати. В цьому немає нечесності. Насправді, це означає бути чесним стосовно свого завдання. У людей в будь-якому випадку дуже вибіркова пам`ять. Ми не тільки по-різному дивимось на речі і по-різному все розуміємо залежно від своїх інтересів і завдань, але наше внутрішнє ставлення і сприйняття також впливають на те, що ми запам`ятовуємо і вирішуємо зберегти в своїй пам`яті.

Я можу свідомо розвивати цю вибірковість, цілеспрямовано вибираючи з минулого тільки те, що буде живити мене і допомагати мені рухатись вперед, і відкидаючи те, що засмічує мій розум і заважає моєму руху.

Сила терпіння

Уявіть собі дерево, на вітах якого повно плодів. Якщо дитина кине в нього камінь, дерево схилить свої віти, пропонуючи солодкі плоди. Дитина з`їсть плід, порадіє та навчиться цінити дерево.

Цей чудовий образ сили терпіння містить кілька уроків. Подібно до дерева, мені треба наповнитись плодами досягнень, які я можу одержати від Бога. Коли я наповнююсь радістю, любов`ю, мудрістю, красою і спокоєм, то навіть якщо каміння важких ситуацій буде влучати у мене, я все одно зможу зберігати спокій та реагувати творчо. Якщо ж всередині порожнеча, каміння буде ранити мене, і моєю реакцією буде гнів або страх.

В результаті ран, нанесених в минулому, моє серце могло стати сухим та жорстким – мені треба розм`якшити його. Інакше сухе й жорстке серце не зможе утримувати безмежні плоди, одержані від Всевишнього, і не зможе поділитись ними.

Справжнє терпіння не означає просто змиритись з важкою ситуацією та продовжувати рахувати, скільки разів мені доводиться терпіти. Терпіння означає, що скільки б каміння не летіло в мене, я розумію, що ті, хто кидає їх, внутрішньо пусті, тому мені треба ділитись з ними тим гарним, що є у мене.

В цей час люди реагують на образи або гнівом, або вони засмучуються – в результаті нічого не вирішується. Якщо у когось гарний характер, можливо, він якийсь час буде посміхатись і виявляти терпіння, але кінець кінцем настане момент, коли він не винесе образ й зірветься.

Якщо ж завдяки медитації я буду одержувати від Бога безмежну силу, моє серце буде залишатись відкритим, і я не буду рахувати, скільки разів інша людина образила мене. Це може здатись нереальним. Однак медитація робить неможливе можливим. Ті люди, котрі розвинули дуже глибокі та особисті стосунки з Богом, для кого Всевишній став постійним супутником, дійсно проявляють таку силу. Досягнення цієї цілі можливо для кожного з нас.

Істинне терпіння можливе завдяки відкритості та прийняттю. Це не значить ні на що не звертати уваги і, стиснувши зуби, рухатись далі. Пригнічення почуттів може нанести непоправну шкоду моєму душевному здоров`ю і призвести кінець кінцем до вибуху, який нашкодить й іншим.

Справжнє терпіння – це, по-перше, такий стан, коли я абсолютно чітко усвідомлюю свій внесок в вирішення якоїсь складної ситуації. Якщо ситуація сигналізує, що треба змінити свою поведінку, мені треба бути відкритим та чуйним.

По-друге, справжнє терпіння потребує розуміння й милосердя стосовно інших: усвідомлення того, що в глибині душі всі люди хочуть жити в мирі й любові, жити спокійно й щасливо, а коли ми погано поводимо себе з іншими, це говорить про те, що ми страждаємо від нестачі цих якостей. Це не означає, що я запрошую іншу людину й далі ображати мене або спеціально шукаю собі проблеми. Однак, якщо я опиняюсь в такій ситуації, коли мені постійно доводиться терпіти образи, то розуміння допоможе мені виявити силу терпіння й прийняти ситуацію, і спокійно вийти з неї.

По-третє, справжнє терпіння – це такий стан наповненості, який приходить тільки на основі взаємостосунків з Богом, коли вже ніякі образи не впливають, а єдина можлива реакція – це бажання щось подарувати, подібно до дерева з плодами. Культура терпіння – це в дійсності культура прощення й дарування. Рівень терпіння падає, коли ми віддаляємося від Бога. Тоді ми весь час намагаємося щось одержати, нам весь час щось треба, чогось не вистачає, в той час як наша первинна природа полягає в даруванні.

Сила протистояння

Іноді виникають ситуації, в яких сили терпіння або сили прийняття недостатньо, а потрібна сила протистояти неприємним і навіть загрозливим обставинам. Тут ми говоримо про мужність. Медитація допомагає розвинути цю чесноту.>

По-перше, завдяки практиці усвідомлення себе та інших вічними душами, зникає страх смерті, намагаючись уникнути якої, ми витрачаємо стільки часу, грошей, моральних та душевних сил. Якщо духовна свідомість достатньо стійка, у мене буде абсолютне переконання, що, якщо хтось помирає, це не значить, що його більше немає - він просто продовжує свою вічну подорож.

Завдяки цій вірі набагато простіше пережити відхід тих, хто близький мені. Також повністю зникає або суттєво зменшується страх залишити своє власне тіло. Я в будь-якому випадку продовжую високо цінити своє життя - можливо, навіть більше, ніж раніше, оскільки з душі спадає тягар страху.

По-друге, завдяки практиці медитації, мені легше протистояти злу. Це відбувається на основі того, що я можу провести чітку грань між актором і діями. Коли є істинне розуміння первинних якостей кожної душі, в моєму серці ні до кого не буде ненависті, і тоді мені легко протистояти неправильним діям.

На Сході є вислів, що якщо зі злом боротися злом, то перемогти може тільки зло. Якщо протистояння негативній поведінці викликає в мені проявлення негативних тенденцій, то це протистояння скоро висушить мене, і я навряд чи одержу перемогу. Насправді, один з факторів, який заважає мені протистояти важким ситуаціям, це страх перед своїми власними реакціями.

Якщо в мене чисте серце, чітке розуміння добра і зла, якщо є зв`язок з Богом, то у мене буде більше віри та мужності відстоювати те, що правильно.