Прийняття змін за допомогою Раджа йоги

Мені поталанило пережити глибоку і перетворюючу подорож, яка не просто переформатувала моє життя, але також дозволила мені допомагати іншим в їхньому квесті самоусвідомлення. Все почалось, коли я вперше познайомилась зі знанням Раджа йоги, практикою, яка з`єднує душу з Всевишнім. В той момент, коли я пізнала це знання, я відчула миттєве з`єднання. Все, що я шукала досі, постало прямо переді мною. З цієї миті моє життя змінило курс.

Моя подорож почалась не без викликів. Після 3-4 років глибокого занурення у Раджа йогу мене запросили залишити рідну Малайзію задля служіння у зовсім іншому середовищі. Це було лякаюче. Залишити мою сім`ю, моїх дітей, звичне життя було нелегко. Особливо для жінки, що ступає на чужу землю, де вона нікого не знає. Природно, що моя сім`я була стурбована, особливо діти. Але в глибині душі у мене була віра. Я знала, що, якщо я буду вірна моїй меті та поставленому завданню, я досягну успіху.

Мандрівка до нової країни була сповнена одночасно захвату і страху. Мені потрібно було впоратись з бюрократичними перешкодами, зареєструвати центр і пояснити місцевій спільноті, чим я займаюсь. Більше того, я повинна була заслужити довіру людей, яким несла служіння. У них було багато запитань і сумнівів. Вони питали, як навчання медитації та самоперетворення може змінити їх, чи не втратять вони при цьому свою особистість.

Я розуміла їхню стурбованість. Я знала, що їм потрібен час, щоб почати довіряти мені і знанню, яким я з ними ділилась. Я говорила собі, що цей процес не можна прискорювати. Я вірила, що все спрацює свого певного часу, і не встановлювала часових меж. Це вимагало величезного терпіння. Повільно, але впевнено люди почали бачити цінність того, чого я їх вчила. Це не стосувалось їхньої ідентичності або відмови від чогось, радше розширення свідомості і розуміння власних сил.

Один з ключових аспектів цього навчання - це допомогти людям зрозуміти вплив їхніх дій, або карми, на їхнє життя. Багатьом було цікаво, як їхні колишні вчинки впливають на теперішнє і майбутнє. Коли я сиділа з ними і відповідала на запитання, то бачила, як їх захоплює це знання. Чим більше я ділилась, тим більше вони відкривались, і поступово сприймали це вчення.

Одним з особливо зворушливих моментів моєї подорожі було рішення залишити своїх дітей. Спочатку я була непохитна в тому, що ніколи не залишу їх. Як матері, мені здавалось немислимим розлучитись з ними. Однак, саме мої діти вселили в мене мужність піти від них. Вони сказали мені: "Мамо, ти піклуєшся про нас двох, але уяви, що ти можеш поїхати до нового місця і піклуватись про сто людей. Ти вільна робити те, що повинна робити". Їхні слова дуже зворушили мене, і я усвідомила, що поїхавши, я не відмовляюсь від них. Навпаки, я збільшую свою родину і створюю більшу спільноту любові і турботи.

Як тільки я приїхала на Балі, я зіткнулась з новими викликами. Місцеві жителі спочатку ставились скептично. Їх непокоїло, як це нове вчення вплине на їхні життя, особливо це стосувалось зміни дієти. Я запевнила їх, що їм не потрібно вносити зміни одразу. Я пояснила, що важливо подумати про те, що ми їмо і як це впливає не тільки на наше тіло, але і на розум. Я часто наводила приклад з тваринами: ті, які їдять рослини, як слони та коні, є миролюбними і гармонійними, в той час як хижаки більш агресивні. Це допомогло їм зрозуміти глибокий вплив вибору їжі.

З плином часу, поспостерігавши мій стиль життя, як я жила приватно і публічно, вони почали довіряти мені. Вони побачили, що це знання полягає не у виконанні якихось правил, що воно допомагає їм зробити своє життя більш спокійним і наповненим. Я зрозуміла, що моя переконаність і щастя як вчителя впливає на моїх слухачів. Коли вони побачили, наскільки спокійною і врівноваженою я є, у них з`явилось бажання вчитись самим.

Зрештою моя подорож навчила мене, що віра в себе і у Всевишнього є ключем для подолання будь-яких викликів. Коли я вперше покинула Малайзію, я не знала чого чекати, але у мене була віра, що не одна. Я знала, що якщо я буду використовувати силу медитації і мій зв`язок з Всевишньою Душею, все буде гаразд.

Навіть зараз я продовжую вчитись і розвиватись. Шлях духовного розвитку ніколи не закінчується. Це подорож, яка наповнює моє життя, дає мету і насолоду. Озираючись назад, я можу сказати, що вдячна кожному виклику, бо вони дозволили мені служити іншим і розширити коло любові в моєму житті.

БК Джанкі, Балі
За матеріалами циклу "Wisdom of Wednesday" ("Мудрість щосереди")